Р†РЅС„РѕСЂРјР°С†С–Р№РЅРёР№ РїРѕСЂС‚Р°Р» РўРµСЂРЅРѕРїС–Р»СЊСЃСЊРєРѕС— С”РїР°СЂС…С–С—

Головне меню

Розділи

Наші розсилки

ПАНАХИДА ЗА ЖЕРТВАМИ ГОЛОДОМОРУ

Автор: Максим Герасимюк

22.11.08

У кожного народу є свої темні сторінки історії - війни, революції та інші події, ставлення до яких часом буває неоднозначним і може змінюватися залежно від епохи та ідеології. Саме до таких явищ належить Голодомор 1932-1933 років в Україні. За радянських часів згадувати про нього було заборонено, після проголошення Україною незалежності ставлення змінилося майже радикально. Про Голодомор не тільки заговорили як про факт, що таки був, - йому дали оцінку. Відповідною постановою Верховної Ради цю трагедію українського народу було визнано геноцидом.

Голодомор початку 1930 рр. відтепер і, певно, назавжди залишиться однією з найактуальніших, гострих і болісних проблем українського суспільства - в політичному, науковому, морально-психологічному аспектах. Роки державної незалежності України сприяли дослідженню й висвітленню найбільшої у ХХ ст. катастрофи українців.

22 листопада, у 75-ту річницю по всій Україні відбулися панахиди за померлими від голодомору. Така ж панахида за участю духовенства основних християнських конфесій відбулася і в Тернополі на майдані біля драматичного театру. Тернопільсько-Бучацьку єпархію УПЦ Київського Патріархату представляли: правлячий архиєрей єпископ Нестор, секретар єпархії митр. прот. Олексій Головацький та протодиякон Сергій Загальський. На панахиді були присутніми голова Тернопільської ОДА Юрій Чижмарь, міський голова Роман Заставний та інші представники міської та обласної влади. Панахиду очолив преосвященнійший владика Нестор у співслужінні з присутніми священниками. Після завершення панахиди до чисельних присутніх із словами про безвинно загиблих виступив єпископ Нестор. Зокрема владика сказав: «Ми сьогодні вшановуємо память тих людей, тих українців, які померли в роки голодомору. Ці люди - не чужі, не якісь далекі і невідомі, а наші батьки і діди, які віддали своє життя, віддавали останній кусок хліба своїм дітям і ближнім, щоб врятувати їх від голодної смерті, щоб ми з вами сьогодні могли жити і розбудовувати Україну. Виправдань для того, щоб не прийти сьогодні на це вшанування, можна знайти багато, але так само знаходили собі виправдання і ті, хто цей голодомор влаштували, і якщо ми не памятатимемо свого минулого, не лише його радісних і героїчних, але й сумних сторінок, то ми ніколи не зможемо мати майбутнього».

Під час панахиди присутніми на площі було викладено запаленими свічками великий хрест до якого долучили свої вогники і представники обласної та міської влади.

Максим ГЕРАСИМЮК