Сьогодні православні відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці - одне з дванадцяти головних православних свят. У IV столітті згадка про це свято є у святителя Григорія Нісського. У VIII столітті проповіді в день Введення виголошували святителі Герман і Тарасій, Константинопольські патріархи. Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці – передвісник благовоління Божого до людського роду, проповідь спасіння, обіцяння Христового пришестя.

 

В основі свята лежить церковне передання про введення Діви Марії в Єрусалимський храм. За цим переданням, батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, до старості були бездітні, але, одержавши звістку про народження дитини, вони вирішили присвятити її Богу. Це відповідало загальноприйнятій іудейській традиції присвячувати Богу первістків, які віддавалися в Єрусалимський храм і виховувалися там до зрілого віку. Присвячення Богу полягало у введенні присвячуваного в храм, де здійснювався відповідний обряд. Введення Діви Марії в храм було здійснено в урочистій обстановці, коли їй виповнилося три роки. Зустрічати Діву Марію вийшли священики храму і сам первосвященик, яким, за переданням, був Захарія, батько Іоанна Предтечі. Поставивши доньку на першу сходинку храму, Анна сказала: «Йди до Того, хто дарував мені тебе». Без жодної сторонньої допомоги дівчинка піднялася високими сходами храму і була прийнята первосвящеником, який ввів її у Святая Святих, куди входив тільки раз на рік лише сам первосвященик. Земне життя Богородиці від дитинства до вознесіння на небо покрите глибокою таємницею. Небагато що відоме і про життя Пресвятої Діви в Єрусалимському храмі. Але в церковному переданні збереглися відомості, що під час перебування Діви Марії в храмі вона виховувалася у товаристві благочестивих дів, старанно читала Священне писання, займалася рукоділлям, постійно молилася. 

 

 

Для християн має велике значення не тільки подія, що згадується в це свято, але і приклад, який подали батьки майбутньої Богородиці, залучивши свою дочку до Бога з раннього дитинства. Тим самим вони вказали їй істинний шлях у житті, який привів її згодом до того, що саме Марія була обрана Богом для здійснення задуму про порятунок людства як земна Мати Ісуса Христа. Розглядаючи вчинок Іоакима і Анни як приклад для наслідування, Церква закликає віруючих виховувати своїх дітей вже з раннього віку у дусі християнських цінностей і чеснот.

 

 

Згадки про святкування Введення в храм Пресвятої Богородиці зустрічаються вже в перші століття християнства в переданнях палестинських християн. У них розповідається про те, що свята цариця Олена побудувала храм на честь цієї великої події. Згадки про свято є і в працях святителя IV століття Григорія Нісського. У VII столітті свято було включене в церковний календар.