13 квітня 2016 року, архієпископ Тернопільський, Кременецький та Бучацький Нестор звершив читання Великого покаянного канону Андрія Критського в храмі Різдва Пресвятої Богородиці м.Тернополя. Разом із владикою Нестором молилися клірики храму: секретар Тернопільської єпархії прот. Олексій Головацький та прот. Роман Луговий.

 

По звершенні читання Владика Нестор звернувся до прихожан з повчальною проповіддю. Слід зазначити, що покаянний канон преподобного Андрія Критського називається великим, як через свою тривалість – його читання повністю займає приблизно 2 – 2,5 години, так і за своїм духовним значенням. Цей молитовний текст на багатьох прикладах Старого і Нового Завіту показує душі зразки праведності та грішного життя – із закликом наслідувати перше та уникати другого. Його можна описати як покаянний плач, що розкриває всю неосяжність, усю безодню гріха, потрясає душу покаянням і надією.

Дуже майстерно святий Андрій переплітає образи: Адама і Єву, рай і гріхопадіння, патріарха Ноя і потоп, Давида, Землю Обітованну і понад усе Христа і Церкву - зі сповіданням гріхів і каяттям. Події Священної історії представлені як події життя окремої людини, справи Божі в минулому як справи, які стосуються спасіння кожного, трагедія гріха та зради як особиста трагедія. Життя показане як частина тієї великої, всеосяжної боротьби між Богом і силами темряви, які повстають проти Нього.

Слова Канону закликають до відповіді, тому що говорять вони про події й справи минулого, зміст і сила яких вічні, оскільки кожна людська душа - єдина й неповторна - проходить тим же шляхом випробувань, стоїть перед тим же вибором, зустрічається з тією ж вищою і найважливішою реальністю. Значення та мета Великого канону саме в тому і полягає, щоб проказати нам гріх і тим самим привести нас до покаяння.

Богослужіння з читанням Великого покаянного канону також носить назву «Маріїного стояння», адже за уставом під час його звершення також належить читати Житіє преподобної Марії Єгипетської – великої пустельниці і подвижниці. Це житіє є повчальним прикладом милосердя Божого до грішників, які каються, а також показує, яких духовних висот може досягнути людина завдяки покаянню і подвижницькому життю.