ЄПИСКОП НЕСТОР ВІДІВІДАВ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКУ ПАРАФІЮ С.КОСМИРИН |
: Максим Герасимюк | |
05.05.10 | |
2 травня 2010 року, у 5-ту Неділю після Пасхи (Неділя про самарянку) розпочалася архіпастирська візитація Преосвященнійшого єпископа Нестора храмами Бучацького благочиння. Цього дня владика Нестор відвідав Свято-Михайлівську парафію с. Космирин. Першим духовного батька зустрів церковний староста та молоді прихожани храму, котрі привітали владику хлібом-сіллю та святковими віршами, адже вперше за свою історію Космиринська парафія приймала у свому храмі архіпастиря. Після теплих слів зустрічі розпочалася Божественна Літургія яку очолив владика Нестор. Його Преосвященству співслужив настоятель храму прот. Йосип Марчишак, прот. Василь Марчишак, прот. Володимир Мостовий та прот. Григорій Смоляк. Після Божественної Літургії отець Йосип подякував владиці за Його приїзд та архіпастирську молитву у їхньому храмі. Завершилося богослужіння обходом доколо храму із окропленням його стін та усіх прихожан. Історична довідка: У 1886 р. було побудовано перший деревяний храм на часть Св. Архистратига Михаїла. У 1893 р. храм зазнав своєї першої перебудови. З 1912 по 1938 рр. до космиринської парафії належали присілки: Рублин, Повиї та Млинки. Храм побудований з дерева в гуцульському стилі, підлога в якому була викладена камяними плитами. До Першої Світової війни настоятелем парафії був свящ. Калужняцький, котрий виховував молодь у релігійному дусі та боровся із пияцтвом. У роки війни свящ. Калужняцький іммігрував до Канади, а храм зазнав руйнації, оскільки через село проходив фронт. Після Першої Світової війни розпочалася відбудова храму. Було створено новий Церковний комітет, який одразу знайшов спільну мову із Громадським урядом. Відбудова храму здійснювалася жителями села. Місцеві майстри виточили на токарнях ліхтарі до престолу. Знайшли і маляра який розписав вівтар та іконостас. У 1918 р. свящ. Гаванським було освячено відновлений храм. З 1918 по 1946 року космиринську парафію обслуговували ряд священнослужителів. У 1946 році останнього священника було вбито, а Михайлівський храм закрито. За часів Радянської влади приміщення храму використовувалося як колгоспний склад. У 1991 році старяннями жителів села храм було знову відкрито. Першим настотелем після відкриття храму був свящ. Сергій Слободянський. У 1992 році із становлення УАПЦ жителів села поставили умову про перехід парфії із УПЦ МП в УАПЦ, оскільки всі мріяли про Українську Православну Церкву не залежну від Москви і Риму, лише з Києвом Золотоверхим у єдності. Оскільки отець Сергій відмовився від переходу, то новим настотелем парфії стає свящ. Юрій Перелюк. У 1993 році отець Юрій змінює парафію, а указом архієпископа Тернопільського і Бучацького Василія настотелем парафії призначається свящ. Йосип Марчишак. У 1994 році художником Василем Василишиним було здійснено настінні розписи храму. У 1995 році було відновлено капличку на честь Св. Володимира Великого та пам’ятний Хрест про скасування панщин, який було зруйновано комуністичною владою. У 2001 році було відновлено огорожу та церковну браму. Максим ГЕРАСИМЮК |
< . | . > |
---|