У повному розпалі і красі літо. Безліч родин якнайшвидше прагнуть залишити задушливі оселі міста й опинитися на березі моря. Але реальність така, що не всі мають можливість податися на південні узбережжя й змушені залишатись удома. Саме для таких юнаків та юнначок вперше на Тернопіллі Українською Православною Церквою Київського Патріархату було організовано молодіжний православний табір відпочинку.
З благословення Високопреосвященнійшого Нестора, архієпископа Тернопільського і Бучацького, та з ініціативи духовенства Кременецького благочиння на чолі з благочинним – прот. Анатолієм Довгалюком, в мальовничому куточку природного заповідника – хуторі Вірля з 8.07.12 року відкрився православний молодіжний табір «Вірля – 2012». Табір розташувався на острові де колись стояв замок Анни Гойської і де вперше проявила свої чудодійні властивості ікона Матері Божої Почаївської. Саме з цього місця чудотворну Ікону було перенесено до Почаївського монастиря. Зараз тут завершується будівництво храму св. Юрія Переможця та ряд допоміжних споруд, адже саме тут, з благословення владики Нестора, планується відкрити чоловічий монастир.
Розпочав свою роботу табір «Вірля 2012» з урочистого молебню. Дружня й невимушена атмосфера в таборі запанувала одразу. Була молитва, були і жарти. І, як з’ясувалось пізніше, такі відносини між таборянами дали свій позитивний результат. Незважаючи на свою зайнятість, владика Нестор протягом усього часу роботи табору був його керівником і головним розпорядником, за що й заслужив повагу й любов усіх таборян. Православний християнин усяке діяння починає з прохання Господнього благословення, тобто з молитви. Тому невід’ємною частиною життя молодіжного табору стали ранкові та вечірні молитви, молитви перед та після трапези. Молилися всі. Спочатку молитви читав владика і присутні священики, а пізніше самі таборяни виявили бажання для всіх присутніх озвучувати слова молитви.
Молодіжний православний табір «Вірля 2012» не залишився по- за увагою людей, що мають змогу допомогти матеріально в організації подібного роду таборів відпочинку. Зокрема, виходець із м. Почаїв, державний службовець та підприємець Володимир Миколайович Руднік забезпечив усією необхідною атрибутикою (значки учасників табору, кубки для куренів – переможців конкурсів), а також подарував владиці Нестору прекрасну ікону Божої Матері (власноручно вишиту бісером), що стала табірною іконою, яка постійно буде святинею молодіжного табору «Вірля» і зберігатиметься в храмі св. Юрія Переможця. Не лишніми стали й смачні дарунки таборянам – фрукти з південних країв. Велику допомогу в організації перегляду відеоматеріалів для таборян надав помічник депутата Руслан Кулик. Ласощі, привезені ним, стали приємним доповненням до раціону дітей. Організацією дозвілля таборян зайнялися не лише владика та священики, але й дружини духовенства.
Марія Василівна Криворучко, викладач української мови та літератури плідно попрацювала над проведенням вікторин та конкурсів, якими таборяни були надзвичайно захоплені. Про здоров’я всіх поселенців табору «Вірля – 2012» дбала лікар-невролог вищої категорії – Лариса Тадеївна Косідло. І навіть найменші учасники молодіжного табору були в захваті від усього, що відбувається навколо, та від спілкування з владикою. Особливу увагу в молодіжному таборі було звернено на духовний розвиток молоді. У цьому напрямку працювали прот. Василь Хоміцький та прот. Роман Матлюк. Отець Василь детально розповів молодим людям про Таїнства в Православній Церкві. І вразило те, що запитанням до священика, здавалось, не буде кінця. Історичний аспект місця, де розташувався наш табір детально висвітлив отець Роман. Адже тут почала свою подорож святиня землі Української – ікона Матері Божої Почаївської. Про легенди та думи народні розповідала голова Кременецької просвіти – Ліля Адамівна.
Усю цю інформацію наші таборяни сприймали з особливою зацікавленістю, адже знайти її у поданому об’ємі дуже важко. Тому всім було надзвичайно цікаво. Різноманітні спортивні конкурси, ігри, плавання у ставку не давали нашим таборянам нудьгувати. І тут особливо відзначився прот. Вадим Криворучко – настоятель парафії с. Новий Олексинець. Усі фізичні та духовні сили віддавав священик молоді. За це й нагорода – кубок симпатії. Кульмінаційною подією в таборі стала ватра. З великим ентузіазмом таборяни готувалися до неї. Незважаючи на спеку, усі приготовляли місце під ватру та заготовляли дрова. Адже ватра мала бути величною. Саме на ватрі відбулося представлення куренів. Владика Нестор привітав іменинника, що саме в цей день відзначав свій ювілей. Хлопчина був задоволений і приємно здивований. Потім зізнався, що й не сподівався на таку увагу до себе. Завдяки праці свящ. Олександра Базиляка, нашого шеф-кухаря, Павлик отримав можливість почастувати друзів свіжим тортом. Після вітання іменинника відбувся конкурс української пісні. Організатори й учасники табору показали, що знають дуже багато українських народних та повстанських пісень і вміють майстерно їх виконувати. Право запалити ватру отримав фізрук табору Роман Анатолійович Довгалюк. Заключною подією в житті табору мала бути Божественна Літургія котру у співслужінні з духовенством табору мав звершити сам архієпископ Тернопільський і Бучацький Нестор. Підготовка до таїнства почалася напередодні. До вечірніх молитов було приєднано молитви з Правила. Адже усі таборяни мали намір посповідатися та прийняти Святе Причастя. Усі діти отримали від Владики дарунок – освячені хрестики.
11.07.2012 р. перед Храмом розпочалася Божественна літургія. Святі Дари з рук владики прийняли священики і всі таборяни. Відспівали Архієрейську літургію дівчата з недільної школи парафії с. Н.Олексинець під керівництвом свого настоятеля – прот. Вадима Криворучка. Після Божественної Літургії владика Нестор привітав усіх причасників і подарував на молитовну згадку про табір молитовники з власноручним дарчим написом. І ось наблизився кінець роботи молодіжного табору. Переможцям конкурсів було вручено нагороди. Останній раз у цім році усі курені розійшлися по своїх наметах. Спорожнів табір… Чомусь сумно стало на душі. Не вистачає веселого гамору таборян, ритму життя. І нехай що б не було, але буде докладемо максимум зусиль, щоб відбувся ще табір «Вірля -2013» і так далі. В опитувальних анкетах усі таборяни в графі «ваші зауваження та побажання» написали: «Продовжити термін перебування в таборі й організувати в наступному році». А на запитання про те, що ви почерпнули з табору – відповіли: «Ми зрозуміли, що священики теж люди. І з ними можна й потрібно спілкуватися, до того ж на будь-які теми». Можливо комусь це здасться смішним, але така безпосередня відповідь дітей свідчить про те, що Церкві необхідно знаходити стежки до юних сердець. Адже майбутнє нашої Церкви і нації в їхніх руках… прот. Анатолій Довгалюк,
благочинний Кременецького району
|