Р†РЅС„РѕСЂРјР°С†С–Р№РЅРёР№ РїРѕСЂС‚Р°Р» РўРµСЂРЅРѕРїС–Р»СЊСЃСЊРєРѕС— С”РїР°СЂС…С–С— - Історія Тернопільської єпархії

Головна сторінка

Про єпархію

Історія Тернопільської єпархії

Головне меню

Головна сторінка

Про єпархію

Святині єпархії

Дорога до храму

Посилання

Контакти

Фотобанк

Розділи

Наші розсилки

ATOM 0.3

OPML

Історія Тернопільської єпархії

Надрукувати

Автор: Максим Герасимюк
29.09.09
Тернопільська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату – спадкоємиця Львівсько-Тернопільської єпархії Російської Православної Церкви, яка у свій час займала чи не найвагоміше місце серед інших єпархій на території України. Це стосувалося і кількості парафій, і духовної просвіти, і багатства традицій та кількості віруючих. У кінці 80-х років ХХ ст. у багатьох республіках колишнього СРСР розпочалася активна боротьба і рух щодо набуття незалежності. Українська республіка була одною із таких. Поряд з бажанням отримати власну незалежну державу, люди прагнули молитися у своїй Церкві рідною мовою. Перший крок до церковної незалежності на Тернопіллі був зроблений у листопаді 1989 р., коли на зборах у храмі Св. Трійці в м. Бережани 24 священики на чолі з благочинним прот. Іваном Пилипишином (згодом – архієпископом Чернівецьким і Буковинським Варлаамом, нині на спокої) оголосили про свій вихід з Російської Православної Церкви та перехід разом з парафіями до складу Української Автокефальної Православної Церкви. Про це рішення було повідомлено телеграмою єпископа Тернопільського і Кременецького Лазаря (РПЦ). Народ радо і з великим піднесенням підтримав цю ініціативу. Так як в той час в межах України ще не було архієреїв УАПЦ, священики звернулись до ініціатора автокефального руху в Галичині – прот. Володимира Яреми (згодом – патріарха УАПЦ Димитрія) з проханням про підтримку. Пізніше до них приєднались і десятки інших священиків. Вже на початку 1990 р. з священиків, що вийшли з складу РПЦ, почала формуватись єпархія. Першим правлячим архієреєм став єпископ Тернопільський і Бучацький Василій (Боднарчук) (1925-2006) – колишній воїн УПА, в’язень концтаборів, активний борець за автокефалію Української Православної Церкви. Навколо нього гуртувались патріотично налаштовані священики, але кадрів катастрофічно не вистачало, тому в 1991 р. була заснована Тернопільська Духовна Семінарія, випускники якої на сьогоднішній день служать по всій Україні та за межами нашої держави. Таким чином, Тернопільська єпархія почала жити повноцінним життям: будувались та освячувались храми, рукопокладались священики, здійснювалось духовне та патріотичне виховання народу, якому довгі роки намагалися нав’язувати атеїзм. Влітку 1991 р. Тернопільщина зустріла свого патріарха – Святійшого Мстислава. Його Святість відвідав Тернопіль, Кременець, Почаїв та заклав наріжний камінь під будівництво Свято-Троїцького собору (Собору єднання християн Сходу і Заходу) в смт. Підволочиськ. В 1992 р. відбувся Об’єднавчий собор, на якому утворилась Українська Православна Церква Київського Патріархату. В числі інших архієрев УАПЦ, які ввійшли в об’єднану Українську Церкву був і архієпископ Тернопільський і Бучацький Василій. Середина 90-х років ХХ ст. була складним періодом в історії єпархії. Вороги церковної єдності намагались зсередини зруйнувати і розколоти єпархію, вивести її зі складу Церкви, але по великій Божій милості їм цього не вдалось. У зв’язку із цим у 1995 році Священний Синод постановив розділити Тернопільську єпархію на дві рівноцінні: Тернопільсько-Бучацьку та Тернопільсько-Кременецьку відповідно до територіальних меж. Керуючим Тернопільсько-Бучацькою єпархією залишився архієпископ Василій (Бондарчук). Тернопільсько-Кременецьку кафедру Священний Синод доручив єпископу Іову (Павлишину) із титулом Тернопільський і Кременецький. Єпископська хіротонія була звершена 11 травня 1995 року у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва. Обидві Тернопільські єпархії жили у мирі та братській любові. Правлячі архієреї відвідували ввірені їм парафії, освячували нові храми, рукопокладали священиків. Єпархії жили повноцінним Церковним життям. 21 січня 2006 р. на 81-му році життя відійшов до Господа митрополит Тернопільський і Бучацький Василій. На прохання духовенства Тернопільсько-Бучацької єпархії рішенням Священного Синоду від 28 лютого 2006 р. єпископом Тернопільським і Бучацьким було обрано намісника Свято-Феодосієвського ставропігійного чоловічого монастиря м. Києва ігумена Нестора (Писика). Очолена Святійшим Патріархом Філаретом архієрейська хіротонія відбулася 5 березня 2006 р. у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва. 13 травня 2012 року згідно рішення Священного Синоду (Журнал №19 від 13.05.2012) архієпископ Тернопільський і Кременецький Іов був почислений на спокій. Керуючим Тернопільсько-Кременецькою єпархією (за сумісництвом) було призначено архієпископа Тернопільського і Бучацького Нестора. 20 жовтня 2012 року, на прохання духовенства Тернопільщини, Священний Синод постановив (Журнал №33 від 20.10.2012) вважати Тернопільсько-Бучацьку та Тернопільсько-Кременецьку єпархії єдиною єпархіальною структурою. Керуючим Тернопільською єпархією призначили архієпископа Нестора із титулом "Тернопільський, Кременецький і Бучацький". Станом на 1 січня 2015 р. до складу Тернопільської єпархії входять 345 парафій, які розділені на 16 благочинь по адміністративних районах області. Зареєстровано 3 монастирі. Загальна кількість *священнослужителів – 259.* В єпархії діють недільні школи, каплиці при навчальних закладах, ведеться капеланська робота, священики опікуються лікарнями та в’язницями. Ведеться активна робота з молоддю. В мережі інтернет діють офіційні веб-портали єпархії: cerkva.te.ua та tk-eparhia.org.ua. Щомісяця виходить друком єпархіальний вісник "Лампада Православ'я" накладом 2400 примірників.

Наст. >

Православний табір

Наші друзі

Наш Банер