ПТИЦЯ НА ІМ’Я ВОЛЯ |
: Iryna | |
02.05.15 | |
З благословення архієпископа Тернопільського, Кременецького і Бучацького Нестора, священик Сергій Росіцький разом із найменшими парафіянами храму Св. Вмч. Пантелеймона м. Тернополя взяв участь у перегляді даної вистави. Коментує подію Алла Бінцаровська, заступник начальника відділу гуманітарної освіти та виховання ТНЕУ, автор та режисер-постановник вистави: «Провідна ідея вистави - любов до рідного краю, готовність захищати його від ворога, торжество справедливості й віра в щасливий завтрашній день. Ідею та сюжет вистави продиктували події в країні останнього часу. Ми прокидаємося і засинаємо з думкою про мир, нам сьогодні бракує оптимізму, бракує віри. Хотілося створити виставу, яка б подарувала глядачам трошки позитиву й віри у краще завтра. За сюжетом, у край, у якому живуть добрі і щирі люди, у Великодні свята приходить тривожна звістка: володар східного королівства князь Валдемар викрадає з їхньої землі Диво-Птицю, без якої людям того краю не знати ні щастя, ні долі. Адже це незвичайна Птиця, ім’я її – Воля. І тоді сміливий юнак Іван-Побиван вирушає визволяти Диво-Птицю. Усім селом проводжають Івана, бажаючи йому повернути у рідний край Волю і добру долю. Дорогою він зустрічає веселих і спритних козаків, які стають йому побратимами, і Пані-приказку з її мудрими порадами. Ну а невдовзі відбувається зустріч з хитрим і підступним Валдемаром. До речі, Павло Тютюнник, який виконує роль Валдемара, грає настільки правдиво і переконливо, що глядачі мимоволі проводять паралель із сучасним Валдемаром - нашим східним сусідом. Звичайно, у виставі перемагає правда, зло відступає. Адже нам завжди хочеться, щоб було саме так. Наприкінці вистави Красуня Воля дарує Івану Великодню писанку - символ перемоги Життя над смертю, Світла над темрявою, Правди над неправдою. Перемогти ворога Івану-Побивану допомогла мамина молитва, їй у виставі відводиться чимала роль. Усі без виключення артисти – це студенти і юні учасники творчих колективів Тернопільського національного економічного університету. Загалом у виставі задіяно понад 100 чоловік. Гадаю, що вистава зацікавила глядачів різних поколінь, у нас її вже переглянули і діти, і студенти, і старше покоління", - підсумовує пані Алла. Цікаво те, що майже кожен із персонажів має свій пісенний портрет. Пісні роблять казку не схожою на інші – і в цьому теж її особливість. У виставі чимало й танцювальних композицій, які плавно вплітаються в канву дії, допомагаючи розкрити образи й головну ідею. А мальовничі декорації, створені працівниками відділу гуманітарної освіти та виховання і відділу ремонтно-будівельних робіт університету, яскраво доповнювали гармонійну картину сценічного дійства. |