Наближається одне з найбільших та найшановніших християнських свят – Великдень. Святу Воскресіння Господнього передує Великий Піст, впродовж якого християни готували себе до святкування дня, який змінив світ. Про сповідь, підготовку до неї, цілі, які повинен ставити християнин відвідуючи храм ми поговоримо зі священиком Тернопільської єпархії Сергієм Стельмахом.

 

Великдень або Пасха – це свято Воскресіння Христового. Запорука майбутнього воскресіння. Торжество над смертю. Христос Господь прийнявши людське тіло з’єднав людську природу з Божественною.  А воскреснувши явив нам, що не лише душа, але й тіло є спадкоємцем вічного життя. Тому кожен християнин з’єднавшись із Христом у хрещенні повинен засвоїти Його перемогу над  смертю духовною і стати причасником тілесного воскресіння і вічного блаженства.

 

Великий Піст навчає нас як зосередитися на духовному житті. Оновити або й заново відкрити для себе найголовніше – богоспілкування та богоуподібнення. Довгі монотонні служби в напівосвітленому храмі допомагають нам відволіктися від суєти й зустрітися з Богом. Тому бажано максимально приймати участь у Постових Богослужіннях, щоб повніше підготувати себе до свята Воскресіння Господнього.

 

 

Сповідь – це примирення людини з Богом. З’єднання її з Церквою як тілом Христовим. Тому християнин, котрий кається, повинен чітко усвідомлювати і глибинно переживати кожен гріх, який віддаляє його від Господа. І тоді, після сповіді він відчує радість прощення, духовну чистоту і разом з тим, силу благодаті Божої, котра допоможе йому боротися з гріхом.

 

 

Підготуватися до сповіді допомагає покаянний канон, участь у вечірньому чи всенічному богослужінні. Також це приносить усвідомлення важкість навіть  найменших гріхів.
Про що священик запитує прихожанина на Сповіді?
Священик запитує людину про гріхи проти Бога, інших людей, проти себе самого. Часто сповідь здійснюється на основі Старозавітніх заповідей.

 

 

Сповідатися потрібно якомога частіше, оскільки щире покаяння в найдрібніших, на перший погляд, гріхах, бо кожен гріх – це зрада Бога, розкриває людині бачення своїх стосунків з Ним та іншими людьми.

 

 

У таїнстві Сповіді ми визнаємо, що є духовно хворими і нездатними боротися з гріхом без допомоги Божої. А в Таїнстві Причастя ми єднаємося з Христом Богом і в Ньому з Отцем і Богом Святим Духом.   

 

Під час загальної сповіді священик не має можливості допомогти глибше покаятися кожній людині. Тому слід надавати перевагу сповіді індивідуальній.

 

 

Коли людина боїться або соромиться сповідатися, їй слід пояснити, що сповідається вона тільки перед Богом. Священик лише свідок примирення її з Церквою як Тілом Христовим. Тому більше треба боятися залишатися зі своїми гріхами, ніж визнавати їх перед Богом і звільнитися.